ЮРІЙ ЧЕРНІЄВСЬКИЙ

ПЕРСОНАЛЬНИЙ САЙТ

Чим викликана потреба у дистанційному навчанні?

Distance Education
Distance Education

Від автора:

Предметом дослідження даної статті є загальносвітова тенденція до переходу на нову форму організації освіти, яка побудована на використанні нових інформаційних та телекомунікаційних технологій, а також на принципах самоосвіти.

Мета дослідження: Визначити основні визначальні фактори мотивації до переходу на систему дистанційної освіти.

Результат дослідження:
Подається у формі вільної авторської інтерпретації опрацьованих матеріалів.

Загальна характеристика стану дистанційної освіти в Україні.

У наукових колах говорять про українську модель дистанційної освіти, яка дещо відрізняється від зарубіжної, оскільки вона є наближеною до нашого споживача та є більш демократичною, поєднуючи в собі змішані технології відкритої освіти: кейс-освіта, мережеві технології тощо.

Суспільні мотивації:

Суттєві зміни у сфері освіти зумовлені світовим процесом переходу від індустріального до інформаційного суспільства.

У сучасних умовах розвитку світового господарства перед суспільством постає проблема – знання оновлюються швидше, ніж змінюються покоління. За умов сучасного так званого інформаційного вибуху обсяг лише наукової інформації у світі подвоюється кожні 8–10 років, а загальна кількість друкованих праць перевищує 100 млн.

Щорічне оновлення теоретичних знань становить 5 %, професійних – 20 %. Прийнята у США одиниця виміру старіння знань спеціаліста – «період напіврозпаду компетентності» в результаті появи нової інформації – засвідчує, що у багатьох професіях цей поріг наступає менш ніж через 5 років, тобто раніше, ніж закінчиться період навчання у вищому навчальному закладі.

Глобалізація в освіті веде до зростання академічної мобільності, уніфікації навчальних планів і методів навчання, широкого поширення дистанційної освіти.

Мета нової парадигми освіти:

Забезпечення умов виховання, навчання і розвитку вільної, критично мислячої особистості, що відповідає вимогам життя в умовах ринкової економіки, здатної до безперервного підвищення власного рівня освіти та культури, а також інтегрованою в світовий інформаційний простір.

Зняти інформаційну обмеженість традиційного навчального процесу, який базується на формалізованих інформаційних джерелах, і в рамках якого виховуються не творці-інноватори, а виконавці.

Запобігати протіканню «періоду напіврозпаду компетентності».

Переваги:

Дистанційне навчання призначене для широких верств населення незалежно від матеріального забезпечення, місця проживання та стану здоров’я. Відсутність географічних кордонів для здобуття освіти.

Суттєві якісні переваги дистанційного навчання полягають у тому, що учень, орієнтуючись на формалізовані навчальні джерела, має можливість здійснювати самостійний пошук первинних інформаційних джерел, які відображають останні досягнення в економіці, техніці, політиці тощо, вивчаючи які, він вдається до наукових методів інтерпретації та узагальнення процесів, що відбуваються в реальній дійсності та постійно змінюваної про неї інформації.

Відзначена особливість дистанційного навчання здебільшого випливає із його змістово-технологічної сутності, внутрішньої потреби учня ознайомитися не лише з рекомендованими джерелами, а й іншими мережевими веб-ресурсами, особливо тими, які з’явилися в останній період і не потрапили до рекомендованих списків веб-джерел, або яким не надано належної уваги розробниками навчальних програм чи курсів. Аналізуючи цю ситуацію в теоретичному та практичному аспектах процесу дистанційного вивчення навчальних дисциплін учнями, вчені дійшли висновків, що, по-перше, формалізовані інформаційні джерела в дистанційному навчанні повинні становити лише обов’язковий мінімум, тоді як вільні інформаційні джерела, які відображають реальну дійсність у розвитку економіки України та світового господарства, знайдені, засвоєні, інтерпретовані та узагальнені учнем самостійно, є найважливішою складовою його навчальної діяльності, яка відтворює методики науково-дослідної роботи.

Також дистанційне навчання є значно дешевшим, ніж традиційне, завдяки ефективному використанні навчальних приміщень, полегшеному коригуванню електронних навчальних матеріалів та мультидоступу до них.

Труднощі:

Серед вчителів на сьогодні все ще залишається дуже поширеним явищем – недостатня інформаційно-технічна компетентність і не бажання йти в ногу з часом, вивчаючи новітні технології. Без наявності базових навичок використання інформаційних технологій освітній заклад з такими вчителями буде приречений залишатися на узбіччі динамічного розвитку освітніх технологій.

Найважливіше та найважче завдання дистанційної моделі освіти – це зміна особистої установки як викладачів, так і студентів на самоосвіту та саморозвиток: необхідність переходу від репродуктивного підходу навчання до розвитку продуктивної творчої розумової діяльності.

Сформувати в учнів усвідомлення необхідності спрямування на самостійне одержання знань, умінь і навичок, а також набуття професійних та життєвих компетенцій.

Оцінка знань:

Для підвищення якості навчального процесу було б продуктивним не тільки рекомендувати учням здійснювати пошук інформаційних джерел понад рекомендований їх перелік у дистанційному курсі, а й ввести оцінку самостійної навчальної діяльності студента в інформаційних мережах.

Оцінка повинна базуватися як на знаннях, продемонстрованих учнем під час контрольних заходів, так і на основі звітів про використані інформаційні джерела при вивченні навчальної дисципліни.

Список першоджерел:

МАТЕРІАЛИ XLIІ Міжнародної науково-методичної конференції

ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ ЯК ІННОВАЦІЙНА ФОРМА ОСВІТИ ТА МОЖЛИВІСТЬ ЇЇ ВИКОРИСТАННЯ В УКРАЇНІ

О. В. Александрова, асистент Вищий навчальний заклад Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі»

ОСОБИСТІСНО-ОРІЄНТОВАНЕ ТА ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ ЯК СУЧАСНІ ІННОВАЦІЙНІ ПІДХОДИ В НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ

Н. Г. Базавлук, к. е. н., ст. викладач; 

Л. С. Франко, асистент Вищий навчальний заклад Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі»

ДИСТАНЦІЙНА ОСВІТА ЯК ПЕРСПЕКТИВНА ІНФОРМАЦІЙНА ТЕХНОЛОГІЯ

В. М. Бондаренко, к. е. н., доцент кафедри маркетингу

Вищий навчальний заклад Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі»

Обговорення публікації на форумі.